обачний

обачний
-а, -е.
1) Який діє розумно, спокійно, передбачливо. || Який виявляє обережність у своїх діях, не наражається на неприємність, небезпеку; обережний.
2) Який зважає на інтереси, запити інших, виявляє повагу до них; чемний, уважний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "обачний" в других словарях:

  • обачний — [оба/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • обачний — (який діє спокійно, розумно), розсудливий, розважливий, розважний, завбачливий, передбачливий; оглядний, обережний (який не наражається на небезпеку) …   Словник синонімів української мови

  • обачний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • зрительний — обачний …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • бачний — а, е, зах. Обачний, обережний …   Український тлумачний словник

  • бережений — I бер ежений а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до берегти 1), 2). II береж ений а, е. Який усього остерігається; обережний, обачний. || у знач. ім. береже/ний, ного, ч. Обережна, уважна, обачна людина …   Український тлумачний словник

  • бережкий — а/, е/. Який повсякчас бережеться, всього остерігається; обачний, обережний …   Український тлумачний словник

  • обачливий — а, е. Те саме, що обачний 1) …   Український тлумачний словник

  • обачність — ності, ж. Абстр. ім. до обачний …   Український тлумачний словник

  • обачно — Присл. до обачний …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»